Словник української мови

НИЗЬКО; вищ. ст. нижче. Присл. до низький 2, 6, 7. Вже сонце низько спустилось над лісом, а він і не думав полуднувать (Нечуй-Левицький, II, 1956, 267); Низько хилили до землі колосся достиглі хліба (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 345); Васі захотілося.. заплакати від образи. Його обдурили, підло і низько обдурили (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 122); — Ха-ха-ха, — низько сміється отець Миколай (Михайло Стельмах, I, 1962, 268).
♦ Низько кланятися (вклонятися, вклонитися, поклонятися, поклонитися) кому: а) вітаючись, схиляти голову у знак поваги до кого-небудь. Вони ішли і прощалися один з одним, низько, по старому звичаю, кланялись близьким та рідним (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 295); Балабуха привітався, низько поклонився хазяйці й поцілував її в руку (Нечуй-Левицький, III, 1956, 16); б) (перед ким — чим, кому, чому, уроч.) віддаючи шану кому-, чому-небудь, схиляти голову. — Я низько уклоняюся перед усім тим, що козацтво доброго зробило (Панас Мирний, III, 1954, 259); Низько вклоняюсь тобі, негритянко, Так, як вклоняється матері син (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 211).

НИЗЬКО... Перша частина складних слів, що відповідає слову низький у 1 знач., напр.: низьконогий, низькостовбурний, низькощоглий; у 2 знач., напр.: низькообстрижений, низькостелий, низькохмар'я; у 3 знач., напр.: низьковрожайний, низькоорганізований, низькопродуктивний, низькородючий, низькосортний; у 4 знач., напр.: низькомолекулярний, низькотемпературний, низькочастотний і т. ін.