НИЗЬКИ́Й, а́, е́; вищ. ст. ни́жчий, а, е.
1. Який має
малу відстань від нижньої частини до верхньої або який
має висоту меншу від звичайної для таких предметів;
протилежне високий. Одна гора високая, а другая
низька (Павло Чубинський, V, 1874, 38); Настя.. хутко пройшла через
палісадник, ступила на низький ґанок і подзвонила
(Леся Українка, III, 1952, 582); Дідусь уже сидить на
маленькому стільчику перед низьким столиком (Іван Багмут, Опов.,
1959, 11); Сагайда, випроставшись між низькими
деревами, якусь мить стояв приголомшений і засліплений
блиском вранішньої природи (Олесь Гончар, III, 1959, 310);
// Невисокий на зріст. Він був низький, присадкуватий,
як печериця (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 312).
Низький лоб; Низьке чоло — вузький невеликий лоб.
Лев'яча грива рудого і трохи закучерявленого волосся
обрамляє його низький лоб (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956,
24); Його низьке чоло, що забігало у заросль волосся..,
покрили зморшки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 369); Низький
стан — стан, нижчий від звичайного, нормального.
Спідниця обхопила круглий і низький стан, урізуючись
у боки червоною крайкою (Панас Мирний, III, 1954, 179);
Низький уклін (поклін) — уклін, коли людина
нагинається до землі. Халимон уже повернувся додому
і тепер разом з жінкою на воротях зустріли тачанку
низькими поклонами (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 90);
Низькі брови — брови, які нависають на очі. З-під
густих низьких брів блищали невеликі темні горді очі
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 252).
2. Який міститься на невеликій, близькій від землі
віддалі. Воно [небо] було низьке й похмуре: йшлося вже
до осені (Панас Мирний, I, 1949, 219); Недалеко від хати під
низькою стріхою весело стояла стаєнка, чи хлів
(Михайло Стельмах, II, 1962, 398);
// Який розташований нижче від
звичайного рівня. Коли він зійшов на горбок, перед ним
встали в повній красі всі ниви, зелена пляма низької
луки, далека смужечка лісу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 394);
// Те саме, що низовий 1. Погода вирішила перемінитися.
Десь піднісся вгору туман, і свіжий низький бриз забив
у паруси (Юрій Яновський, II, 1958, 73).
3. Який не досяг певної норми, звичайного рівня
і т. ін. — Низькі врожаї озимої пшениці на чорних
парах — це результат неправильного їх обробітку у
весняно-літній період (Хлібороб України, 9, 1965, 8);
Автотранспорт, що працює на вивезенні буряків, значну
частину часу простоює під навантаженням і
розвантаженням, тому використання його надто низьке (Нові
сіюс. вирощ.. буряків, 1956, 138);
// Який не досяг
певного рівня розвитку, свідомості і т. ін. Фабрика була
досить солідна, та культурний рівень її був низький,
і фільми не визначались високою якістю (Олександр Довженко, I, 1958,
20); — А за кражу я тобі скажу: вона від низької
свідомості людини (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 140).
♦ Низький бал — оцінка, що відбиває незадовільні
успіхи або незадовільну поведінку. В його білеті завжди
рясно рябіс низькими балами (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959,
87).
4. Невеликий, незначний щодо кількості, сили, інтенсивності і т. ін. Дослідження в галузі низьких та наднизьких температур відкрили перед людиною багато цікавих явищ природи (Наука і життя, 8, 1962, 23); З неї [вуглецевої сталі] виготовляють, головним чином, інструменти, які працюють з низькими швидкостями різання (Різальні інструменти.., 1959, 6).
5. У класовому суспільстві — який не належить до знатного роду, до привілейованих верств суспільства. Нікому з «товариства» не було таємницею, що брати Калиповичі походили з низького роду, що були синами вбогого канцеляриста (Іван Франко, VI, 1951, 202); Інтермедії писались за теоретичними настановами тогочасних поетик, згідно яких у творах такого жанру повинні були виступати лише люди так званого низького стану — селяни, студенти, козаки, москалі, слуги тощо (Радянське літературознавство, 1, 1963, 107).
6. Негідний, підлий, безчесний (про людину).
[Олімпіада Іванівна:] Любочко, серце моє, що з тобою, що
він тобі сказав? [Любов (ридаючи у неї на плечі):] Ах,
тьотю, які люди.. низькі!.. їм же все одно, хоч би я
пропала... (Леся Українка, II, 1951, 76);
// Власт. такій людині.
— Для чого ти вирощуєш у собі таке низьке, негідне
почуття? (Олесь Донченко, V, 1957, 489).
7. Який звучить грубо (про звуки, голос і т. ін.); протилежне високий. — Я Іван Посмітюх, — промовив Джеря неохоче низьким голосом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 252); Тільки густий і низький .. гудок сусідньої фабрики стріпонув Галину (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 8); На сході блиснуло і застугоніло. Відразу почувся низький свист (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 136).