ОБ'Є́ДНАННЯ, я, сер.
1. Ціле, що склалося на основі з'єднання, поєднання чого-небудь. Скіфія була об'єднанням різних племен під владою більш сильного у воєнному відношенні союзи племен кочових царських скіфів (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 149).
2. Організація людей на основі спільності мети, завдань; спілка. Весною 1947 року Олесь Васильович зайшов до редакції і запропонував створити при газеті літературне об'єднання (Олесь Донченко, VI, 1957, 636); Розшириться участь громадських організацій і об'єднань трудящих у законодавчій діяльності представницьких органів Радянської держави (Програма КПРС, 1961, 91).