в означеннях
Тлумачення, значення слова «об'їдати»:

ОБ'ЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБ'Ї́СТИ, ї́м, їси́, док., перех.

1. Поступово з'їдати що-небудь на поверхні або по краях чогось. Се просто Іволга зоветься; Вона із саду в сад літа, То вишні гарно об'їда, То оббива горох. а в співи не вдасться (Євген Гребінка, I, 1957, 78); Весною вилуплюється гусінь, яка об'їдає листя (Озеленення колгоспного села, 1958, 250);
//  З'їдаючи, обгризаючи, оголювати що-небудь. Пропала дівка, як яблунька, що гусінь об'їла (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 263); Став він цапа підкликати: — Йди ялинку об'їдати! (Іван Нехода, Казки.., 1958, 6).

2. розм. Споживаючи в кого-небудь багато їжі, завдавати йому збитків; харчуватися за чийсь рахунок. Спершу дядько п'яний... почне закидати: що де в чорта хто не вирветься, і з дітьми і без дітей, та все до його, на його шию, об'їдати та оббирати (Панас Мирний, I, 1954, 91); Ковалиха.. припадала до нього, як до сина: — Та й поснідав би, чим натщесерце йти, а чи мо’ боїться об'їсти? (Андрій Головко, II, 1957, 181).
Об'їсти вуха (уші) кому — з'їсти в кого-небудь все, завдавши йому збитків. [Настя:] А лопає бісова дітвора так, що й харчів на них не настачиш, скоро й вуха об'їдять (Карпенко-Карий, II, 1960, 171); Об'їсти голову кому — дуже набриднути розмовами про кого-, що-небудь. Не маю часу переглянути його [оповідання] і одіслати, хоч мені вже редакція голову об'їла, що не присилаю (Михайло Коцюбинський, II, 1950, 249).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 508.

Коментарі (0)