ОББИРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОБІБРАТИСЯ, обберуся, обберешся, док.
1. Знімати з себе що-небудь
одне за одним; позбуватися чого-небудь. Жінка підвела
дівчинку до припічка. — Сідай отут. Бо тебе, мабуть,
так вошва й обліпила. Не обберемося тоді (Андрій Головко,
I, 1957, 89).
♦ Не обберешся клопоту (клопотів, лиха і т. ін.) —
будеш мати багато клопотів, лиха, неприємностей
і т. ін. Чіпці байдуже до всього того.. У його тепер свої
клопоти, не обберешся їх... (Панас Мирний, I, 1949, 390);
Чорне клинцювате обличчя Сафрона побіліло від
хвилювання і прихованої злості на Фесюка: знали ж, кого
покликати в чесну кумпанію [компанію]. Тепер не
обберешся лиха з ним (Михайло Стельмах, II, 1962, 112).
2. чим, у що, розм. Набирати, начіплювати що-небудь на себе; вбиратися у щось. Свиня в реп'яхи обібралася (Словник Грінченка); * Образно. Груша на причілку.. вся обібралася зірками, ніби хрущами (Гуцало, Скупана.., 1965, 73).
3. перев. док., заст. Пристати, зголоситися на що-небудь. Обібравсь грибом — лізь у кіш (Номис, 1864, № 7076); Ні один козак не обібравсь.. На долину Черкень погуляти (Українські народні думи.., 1955, 26).
4. тільки недок. Пас. до оббирати.