ОБЧО́ВГУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЧО́ВГАТИ,
аю, аєш, док., чим, перех., розм. Човгаючи, оббивати,
стирати по поверхні. Цього разу в клубі зайняті всі лави.
Люди обчовгують спинами глину і в коридорі..
товпляться.. біля виходу (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 179);
// Зношувати човганням, тертям (одяг, взуття).
Обчовгав зовсім підошви в чоботях (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 604.