в означеннях
Тлумачення, значення слова «обчухраний»:

ОБЧУ́ХРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обчухрати. Посеред хлібів біліла розвалена залізнична будка, навколо якої стирчали обчухрані снарядами стовбури дерев (Олесь Гончар, III, 1959, 23); — А ото, — я показала на обчухраного молодого бука, — а ото ваша ганьба (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 153);  * Образно. — Забудеш рідний край — тобі твій корінь всохне. Вселюдське замовчиш — обчухраним зростеш (Павло Тичина, II, 1957, 121);
//  обчухрано, безос. присудк. сл. Хата.. з усіх боків лободою заросла. А біля порога на лободі листя обчухрано... (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 12).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 604.

Коментарі (0)