в означеннях
Тлумачення, значення слова «обцяцькований»:

ОБЦЯЦЬКО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обцяцькувати. На тій булаві — шапка-невидимка, дорогоцінними камінчиками в п'ять рядів обцяцькована (Українські народні казки, 1951, 87); Обцяцьковані мідними головками цвяшків двері причинилися тихо, без скрипу (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 84); Дві його [собора] землисто-чорні вежі, величні, похмуро красиві, здіймалися до самого неба, обцяцьковані гулястими кам'яними прикрасами (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 344).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 602.

Коментарі (0)