ОБЦВЯХО́ВАНИЙ, а, е. Оббитий цвяхами. Хвилювався і тривожився [Дмитро], дослухаючись, що робиться за високою обцвяхованою огорожею (Михайло Стельмах, II, 1962, 394).
ОБЦВЯХО́ВАНИЙ, а, е. Оббитий цвяхами. Хвилювався і тривожився [Дмитро], дослухаючись, що робиться за високою обцвяхованою огорожею (Михайло Стельмах, II, 1962, 394).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 602.