в означеннях
Тлумачення, значення слова «обдумувати»:

ОБДУМУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБДУМАТИ, аю, аєш, док., перех., також із спол. як, що. У думках перебирати, всебічно зважувати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.; обмірковувати, обмізковувати. Він.. повертає додому, обдумуючи дорогою, як найкраще віддячити Трояну (Михайло Стельмах, II, 1962, 307); Микола сів на ґанку й почав обдумувати, як краще зробити (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 19); Він наче сподівався, що Брянський все обдумає і за нього (Олесь Гончар, III, 1959, 162);
//  Детально розбирати, аналізувати в думках що-небудь побачене, прочитане, пережите і т. ін. Артамонов довго стояв непорушно й обдумував свій вчинок (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 316); Кожну прочитану сторінку любив чоловік обдумать (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 379);
//  Створювати в уяві що-небудь; конкретизувати в думках попереднії! задум. Поки обдумую сюжет, поки в уяві моїй малюються люди, події й природа — я почуваю себе щасливим (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 282); Розенберг обдумав ще одне вдосконалення. яке мало помітно прискорити роботу (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 195).
Обдумувати (обдумати) кожне слово (зміст кожного слова) — дуже ретельно або обережно добирати слова, вирази. Свій перший нарис Ніна Сокіл писала дуже довго. Ретельно, багато разів переправляючи, обдумувала й шліфувала кожне слово (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 165); Опанас говорив повільно, обдумуючи й виважуючи зміст кожного слова (Олександр Довженко, I, 1958, 92).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 484.

Коментарі (0)