в означеннях
Тлумачення, значення слова «обдивлятися»:

ОБДИВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ОБДИВИТИСЯ, дивлюся, дивишся; мн. обдивляться; док.

1. перех. Уважно розглядати кого-, що-небудь, з усіх боків; оглядати. Дівчата обдивляються її, хвалять стьожки, намисто, серги (Панас Мирний, III, 1954, 32); Тривожно озиралися [біженці] назад, на далекі дими, обдивлялись високе синє склепіння ранкового неба (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 139); Він негайно обдивився подарунок, велосипед йому дуже сподобався (Юрій Яновський, II, 1954, 58);
//  Послідовно розглядати що-небудь з певною метою. Покинувши свої речі на станції, я пішов обдивлятись місто (Володимир Самійленко, II, 1958, 322); Обійшли [школярі] в Москві усі музеї, Обдивились пам'ятки старі (Валентин Бичко, Простота, 1963, 100); Гордо увійшла [графиня], Натовп обдивилась поглядом недбалим (Микола Бажан, Роки.., 1957, 273);
//  Ретельно розглядати що-небудь з метою обстеження, виявлення чогось; обстежувати. Тихович пильно обдивляється кожний корінець, підсовуючи інколи під побільшуюче скло (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 206); Чемериця.. оглянув кран. Спочатку обдивився поворотний вінок, шестерні і циліндри (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 222).

2. неперех. Дивитися навколо себе; роздивлятися на всі боки. Стояла Мотря у кущі калини і обдивлялася навкруги (Панас Мирний, IV, 1955, 170); Вже можна було обдивитися, куди ми приїхали (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 27); Каленик Романович сів, обдивився навколо (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 15);
//  перен. Звикати до певного місця, середовища, оточення і т. ін.; призвичаюватися, освоюватися. Майже всю першу зміну Голубар обдивлявся, вивчав місця праці (Іван Ле, С. Голубар, 1950, 51); — Ех, Хомо! — з прикрістю вигукнула Люба.. — Нічого та не розумієш!.. — Ну, поїхала! Просто я ще не обдивився (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 387).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 482.

Коментарі (0)