в означеннях
Тлумачення, значення слова «обертати»:

ОБЕРТАТИ, аю, аєш, недок., ОБЕРНУТИ, оберну, обернеш, док., перех.

1. до кого—чого, проти кого—чого і без додатка. Змінювати положення кого-, чого-небудь відносно когось, чогось; повертати в певний бік або іншим боком. Бере [Мавка] в руки голову його, обертає проти місяця і пильно дивиться в вічі (Леся Українка, III, 1952, 216); Вода зараз підхопила пліт, поволі обернула його й понесла вниз (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 356); Берг раптом обернула руку долонею до слідчого (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 231);
//  Зробивши поворот, спрямовувати кого-, що-небудь в інший або протилежний бік; навертати. Всякий чорт на свій млин воду обертає (Номис, 1864, № 9733); Нечипір звелів обертати коні і самим ударити на гусарів (Іван Ле, Україна, 1940, 89). Обертати (обернути) голову (лице, вид і т. ін.) до кого — чого і без додатка — повертатися до кого-, чого-небудь (обличчям і т. ін.). На шелест його кроків рвучко обертає [Орися] голову (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 124); Василина обернула лице до стіни і затулилась рукавом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 56); Всі коні обернули до нього голови (Василь Стефаник, Вибр., 1949, 192); Обертати (обернути) лицем (обличчям) до кого—чого — те саме, що Повертати лицем (див. лице). Щоб ліквідувати прорив, Врангель змушений був обернути лицем до півострова дві дивізії з-під Перекопу (Олесь Гончар, II, 1959, 419); Обертати (обернути) очі (погляд і т. ін.) до кого—чого, куди: а) дивитися в певному напрямі; спрямовувати погляд на кого-, що-небудь. Вони все-таки дожидали, що вернуться [брати], та й обертали очі свої потомлені у всі боки (Марко Вовчок, I, 1955, 313); Глухо зітхнув Панас Петрович і обернув очі до дверей (Григорій Епік, Тв., 1958, 428); б) покладатися, сподіватися на чию-небудь ласку; покладати надії, сподівання на кого-, що-небудь. Був один... Він все до неба Свої зори обертав, ..Але голод своє діяв, Спиняв мрії запальні (Павло Грабовський, I, 1959, 512); Обертати слово (річ і т. ін.) до кого, рідко — розпочинати розмову з ким-небудь; звертатися. — Славний у тебе дитю [дитя], — каже німець, обертаючи розмову до Якова і гладячи Івася по голові (Панас Мирний, I, 1954, 201); — До вас тепер оберну я слово, а вся рада нехай послухає й розсудить (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 180).

2. перен. Спрямовувати, повертати в інший бік. Карл Лібкнехт закликав робітників і солдатів Німеччини обернути зброю проти свого уряду (Ленін, 31, 1973, 167); Це прикре чуття мучило її так довго, аж доки непередбачений випадок не обернув її думок в інший бік (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 73); Прокинулися бідні подолати чорні злидні, обернувши лютий гнів на гнобителів-панів (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 175);
//  Змінювати певним чином розвиток, хід подій, справ і т. ін. — Там [у Сибіру] теж партизанили і теж погано йшли справи. А потім об'єднались в армію, та робітники з центру Росії підійшли — зовсім по-іншому обернули справи (Олександр Довженко, I, 1958, 138);
//  Використовувати для кого-, чого-небудь іншого. Відтепер увесь час, вільний від пустого байдикування, він обертав на лектуру (Іван Франко, VIII, 1952, 390); — А коли хтось помре, так обертає [староста] спадщину на свою користь при живих спадкоємцях (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 297).
 Обертати (обернути) на свій стрій (лад) — робити що-небудь по-своєму, для власної користі. — Моя мати не така, як твоя. Вони все на свій стрій обертають (Леся Українка, III, 1952, 566).

3. на що, перен. Схиляти до чого-небудь іншого, наставляти, спрямовувати на що-небудь інше, протилежне; навертати. Хай оберне їх [козаків] пан бог на путь істини (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 43); — Скажи панам державцям, що віра православна далі не може терпіти, щоб її на католицтво обертали (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 65).

4. Повертати що-небудь навколо його осі, надавати чомусь обертового руху; крутити. Співала ж вона — і гончарний круг обертаючи, і снопи в'яжучи (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 285); Коні ходили навколо великих зубчастих коліс, обертали їх (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 62); Гадина чув, як він двічі обернув ключ у замку (Іван Франко, VII, 1951, 131);
//  Рухати навколо чого-небудь по замкнутій кривій. Може, то справді, мовляв, могутність богів невмирущих Зорі по різних орбітах круг нас обертає? (Микола Зеров, Вибр., 1966, 200).
Обернути навколо (кругом) пальця див. палець.

5. Тримаючи що-небудь у руках, раз у раз змінювати його положення (від ніяковості, нерішучості і т. ін.); повертати то одним, то другим боком; крутити. Він не привик говорити перед такою великою громадою і був троха [трохи] змішаний: в руці обертав свою шапку і позирався на всі сторони (Іван Франко, V, 1951, 376); Довго розглядала Хима той п'ятизлотник, обертаючи його на всі боки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 88).

6. чим і без додатка, розм. Проїздити, проходити шлях туди й назад за певний відрізок часу, виконуючи яку-небудь роботу. — Почали сіно возити, Антоша? — зацікавивсь Аркадій Петрович... — Артем обернув щось два рази та й кинув (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 386); Обернувши кіньми п'ять разів у бригаду й назад, вертається Андрій Луда ввечері додому (Володимир Бабляк, Літопис, 1961, 122).

7. у (на) що. Переводити з одного стану, виду і т. ін. в інший; перетворювати. Осінь повівом холодним В болото обертає луг (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 209); Агрегат буде працювати в морі і обертатиме воду на пару (Олесь Донченко, Перемога.., 1949, 10); Як вона бажала, щоб огонь хоч з неба упав на неї і обернув у одно сіре попелище!.. (Панас Мирний, I, 1954, 228);  * Образно. Як на Дніпрі-Славуті крига скресне, вона [весна] ридання хуги оберта на гімн життя (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 84);
//  За міфологічними уявленнями — чарами, чаклуванням перетворювати одну істоту на іншу або істоту в який-небудь предмет; перевтілювати. В тих легендах ми читаєм, ..як людей лихії чари в мертвий камінь обертали (Леся Українка, I, 1951, 432); Варя.. провадила далі: — Там.. королівна обернеться в дівчину, а то її зачарувала лиха характерниця; обернула голубкою... (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 421);
//  Докорінно змінювати чий-небудь стан, функції, призначення чого-небудь і т. ін. Нову робочу силу давали війни: полонених не вбивали, як раніше, а обертали в рабів (Історія СРСР, I, 1956, 10); [Степан:] Я дивуюся, як ще Настя не наділа на Софрона очіпка, бо вона вже давно обернула його в бабу!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 67); — Баронеса.. обернула мене в свою покоївку, ні, ще гірше, в свою невільницю! (Леся Українка, III, 1952, 546); Перед великим будинком школи, яку німці обернули в казарму, Проценка зустрів його помічник (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 62);
//  перен. Надавати кому-, чому-небудь нового або неприродного вигляду, характеру і т. ін. Коли з даху капле, він [мороз] обертає скапи в сталактити, бочку водовоза в мармурову скелю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 433).
 Обертати (обернути) в (на) жарт — видавати що-небудь за жарт у скрутних або неприємних обставинах: перетворювати в жарт. Андрій намагався, обернути все в жарт. — Не скигли, стара, сідай та попоїж рибки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 22); Платон Платонович не знав, чи йому треба розсердитись, чи все обернути на жарт (Олесь Донченко, Дочка, 1950, 46); Обертати (обернути) внівець (нанівець) див. нанівець.

8. перен. Обмінювати одні цінності на інші (шляхом купівлі-продажу), купувати що-небудь за гроші. Марія ж геть весь заробіток обертала на ковдра, плахти та хутра (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 33);
//  Витрачати (гроші) з певною метою, за певним призначенням. Пришлю тобі ще грошей, тоді ти половину їх оберни, куди там тобі здасться потрібніше (Леся Українка, V, 1956, 216).

9. чим, фін., ек. Провадити торговельні або торговельно-промислові операції з метою відтворення, одержання прибутків. Він обертав величезними сумами грошей і знав дорогу до всіх, кого можна було обдурити чи перекупити (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 309).

10. рідко. Те саме, що обгортати 1. — Я та бідна Сирота, ..Що взяли мене з водиці Лоскотарочки-сестриці; В тепле листя обертали (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 381).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 491.

Коментарі (0)