в означеннях
Тлумачення, значення слова «обертатися»:

ОБЕРТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОБЕРНУТИСЯ, обернуся, обернешся, док.

1. Повертатися в певний бік, певним боком; розташовуватися, надаючи собі певного положення щодо кого-, чого-небудь. Опинилася [Софі] проти дзеркальця, обертається бочком, обертається другим, повертається потилечкою (Марко Вовчок, I, 1955, 377); Сальтане́.. скочила до дверей, обернулася до шпарки перше вухом, потім оком (Леся Українка, III, 1952, 714); Все.. поставало перед дівчиною зміненим, зрушеним з місця, наче обернулось до неї іншим боком (Олесь Гончар, IV, 1960, 39);
//  Повертатися, відвертатися в інший, протилежний бік. Турок не схотів слухати, обернувся й забалакав з іншим (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 381); Коли б за плечима невідомої не чорніла ноша, Роман спокійно обернувся і пішов би іншою дорогою, але, певне, треба пособити людині! (Михайло Стельмах, I, 1962, 128);
//  до кого — чого, на що. Повертатися, ставати до кого-, чого-небудь обличчям, лицем. Тогді до війська обернувся [Еней].. І річ таку їм уджигнув (Іван Котляревський, I, 1952, 267); Поглянув я на ягнята — Не мої ягнята! Обернувся я на хати — Нема в мене хати! (Тарас Шевченко, II, 1963, 38); Обернувсь я на гул канонади, що знялась до розп'ятих зірок (Володимир Сосюра, II, 1958, 289);
//  з чого, на що. Перевертатися з боку на бік або іншим боком, іншою стороною. Дід скорчився.., аби спати, але очі не зажмурюються.. Дід обертався на другий бік (Марко Черемшина, Тв., 1960, 42); Крикнула [Оксана], обернулась до землі, заплакала (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 459);
//  Роблячи поворот, рухатися в інший, протилежний бік. Черниш, готовий на все, рішуче обернувся і поповз назад (Олесь Гончар, III, 1959, 50); Та ось вітрець обернувся і війнув не в садок, а з саду (Іван Сенченко, На Ват. горі, 1960, 22).
В середині [все] обертається у кого — хтось дуже страждає, переживає сум, досаду і т. ін. [Шміт:] Та ще й співи заводять такі, що аж все в середині обертається, просто хоч гинь (Леся Українка, IV, 1954, 250); Де (куди) не обернешся (обернусь) — усюди, скрізь. Де не обернешся — все на тебе незнакомі [незнайомі] очі блискотять... (Марко Вовчок, I, 1955, 190); — Як змінився світ. Вже куди не гляну, куди не обернусь, чую: все міняється (Олександр Довженко, I, 1958, 72); Не встигнеш [і] обернутися — дуже швидко. Не встигла обернутись, як Моссаковський нагнувся й поцілував її в руку (Нечуй-Левицький, III, 1956, 35); Нема (не було) куди (нікуди) обернутися — немає ніякого виходу з прикрого становища і т. ін. — І почалося таке, що я стала у них за служницю.. Та що діяти — не було куди обернутися (Іван Франко, III, 1950, 98); Обертатися (обернутися) другим (іншим і т. ін.) боком (кінцем і т. ін.) — різко змінюватися (про життя людини). Обернулось життя до неї другим, темним, неприбраним, буденним боком (Нечуй-Левицький, I, 1956, 110); Обертатися (обернутися) обличчям (лицем): а) (до кого—чого і без додатка) повертатися обличчям, лицем, дивлячись на кого-, що-небудь. Мужчина обернувся обличчям до вулиці (Іван Франко, VI, 1951, 158); Кузь, обернувшись ясним лицем до дубів, отаке їм в захопленні мовив: ..Дайте й мені тої вашої сили! (Павло Тичина, I, 1957, 240); б) ставати, розташовуватися навпроти кого-, чого-небудь. Застуканий зненацька ворог обернувся лицем до козацької лави (Яків Качура, II, 1958, 415); в) приділяти кому-, чому-небудь належну або особливу увагу. Сам Петровський говорив, що до села треба обернутися.. обличчям (Михайло Стельмах, II, 1962, 273); г) (рідко) розпочинати яку-небудь справу, братися за яку-небудь справу. — Спасибі вам, серце, за добре слово. Хай вам господь помагає, де тільки лицем обернетесь... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 43); Обертатися (обернутися) спиною: а) (до кого—чого, рідко на що) відвертатися від кого-, чого-небудь. Так трудно дихать, що хочеться обернутись до нього [вітру] спиною (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 321); — Ходім до кімнати, — сказав нарешті Серьожка і, обернувшись до Лялі спиною, став перший підійматись в будинок (Олесь Гончар, IV, 1960, 52); б) ставитися до кого-, чого-небудь зневажливо, зверхньо. — Саво! Не обертайся спиною до людей! — вслід гукнув Гура (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1953, 81).

2. перен. Спрямовуватися, повертатися в інший бік. Поки капіталізм лишається капіталізмом, надлишок капіталу обертається не на підвищення рівня життя мас в даній країні.. (Ленін, 27, 1972, 338); Може, смішно читати, як я просторікую на таку тему, але що ж, — коли моя зброя на мене обернеться, то тим гірше для мене (Леся Українка, V, 1956, 76); Скажеш ніби й невинне слово, а воно так неприємно обернеться проти тебе ж самого (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 347);
//  Змінюватися в розвитку, ході і т. ін.; набирати зовсім іншого або протилежного характеру, виявлення. Сердечна справа конюха вмить оберталась несподівано (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 219); Так обернулись деякі мої справи, що треба вже навпростець до Києва гнатись (Леся Українка, V, 1956, 373); Левко, ще не знаючи, в що обернеться уся його пригода, недобре здвигає плечима (Михайло Стельмах, I, 1962, 78).
 Обертатися (обернутися) на добре (зле і т. ін.) — змінюватися в певний бік, певним чином. Коли ж натомість має [Славко] певність, що щось йому не вдасться, то воно якраз обернеться на добре (Лесь Мартович, Тв., 1954, 244).

3. Повертатися навколо власної осі; крутитися. Величезне колесо обертається звільна без туркоту (Іван Франко, VII, 1951, 121); За хвилину пропелер літака обертається півтори тисячі разів (Микола Трублаїні, I, 1955, 78);
//  Повертатися кругом або крутитися на місці. Хмара повільно оберталася на місці (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 55); Ставши серед кола, жрець.. починав обертатись все дужче й дужче (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 223);
//  Рухатися навколо чого-небудь по замкнутій кривій. Місяць обертається навколо Землі не по колу, а по еліпсу (Радянська Україна, 4.I 1959, 4); Хай собі кружляє, обертається, Хоч круг лампочки, земля стара! .. Ластівки літають, бо літається, І Ганнуся плаче, бо пора... (Максим Рильський, I, 1960, 260);  * Образно. За провідцю [привідця] їхнього був кремезний дід Онохрій Литка, що навколо нього, як навколо валу, оберталися всі його прибічники (Григорій Епік, Тв., 1958, 36); Суперечка про «моє» й «твоє».. сягає в глибінь віків. Круг неї, власне, обертається вся історія людства до Жовтня (Максим Рильський, Веч. розмови, 1962, 86);
//  перен. Постійно чи тривалий час торкатися певних питань. Подумалось мені, що світова література, яка обертається навкруг любовних та родинних тем і сюжетів, не охоплює всієї складності життя (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 24); Зрозуміла нарешті Сташка, що вся ота балаканина оберталася довкола індивідуальних і колективних договорів (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 392);
//  Здійснювати круговорот у живому організмі (про соки, кров); циркулювати. Пожива [на старість] нелегко уже обертається в жилах, Та й не доволі її (Микола Зеров, Вибр., 1966, 192).
Язик обертається [добре і т. ін.] у кого, зневажл. — хтось багато і складно говорить. Бреше, мабуть [Микита], не вперше: язик обертається, як човник у ткацького майстра (Марко Вовчок, VI, 1950, 279).

4. тільки недок., перен. Постійно проводити життя в якому-небудь середовищі, товаристві і т. ін. Сю тему однак можуть ліпше розвити в тому «медичному світі», де ви тепер обертаєтесь (Леся Українка, V, 1950, 405); Спостережливість натури навчила його тонко відчувати запити кола, в якому він обертався (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 327); Підпанки, серед яких я обертався, шукаючи правди, виявилися жалюгідною купкою неуків, шарлатанів і зрадників (Олександр Довженко, I, 1958, 16);
//  Перебувати де-небудь певний час. Ми подивимось, де то Антосьо обертається; вже ж п'ять літ, як ми бачили його (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 93).
 Обертатися в колі (сфері і т. ін.) чого — не виходити за межі чого-небудь. Безідейним назвемо хіба чоловіка, у якого нема жодних ідей.. або у якого всі ті «ідеї» обертаються в сфері пустих фраз (Іван Франко, XVI, 1955, 348); Поет обертається в колі загальників і старих, утертих шаблонів (Вітчизна, 5, 1956, 142).

5. розм. Проїздити, проходити шлях туди й назад за певний відрізок часу, виконуючи яку-небудь роботу. Заходився [Стенай] переносити м'ясо і шкуру [ведмедя] до човна. Довелось обернутися чотири рази (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 69); Доки Грабченко встигав обернутися туди й сюди, Сидір Карпович.. готував для нього новий багаж (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 42);
//  Повертатися куди-небудь, до чого-небудь знову. Обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів (Номис, 1864, № 523).

6. Переходити з одного стану в інший; перетворюватися. Під ногами пересохла земля оберталась на порох (Петро Панч, В дорозі, 1959, 46);  * Образно. За вигоном, край села, виднілось друге село, густо заселене сірими хрестами, під якими тихо спочивали, обернувшись в землю, трудівники землі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 309); Хтось ударив без жалю по серці моїм, — І забилося серце в вогні золотім... І посипались іскри ясні, І в дзвінкі обернулись пісні (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 20);
//  За міфологічними уявленнями — чарами, чаклуванням перетворюватися на іншу істоту або предмет; перевтілюватися. Розказував [дід Наум] билиці й небилиці. Було тут — що й казати! — про відьом, Що в кішку обертаються (Максим Рильський, II, 1956, 28); — Ой, сестрице ти моя, Утікаймо в ті поля, Обернімось на траву, На зелену мураву (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 96);
//  Докорінно змінювати свої функції, стан, призначення і т. ін. Сільрада обернулася на оперативний штаб розгорнутого наступу на віковічні традиції селянської обмеженості (Григорій Епік, Тв., 1958, 208); Вже офіцер став електриком, сержант обернувся теслярем, а снайпер — художником-декоратором (Олесь Гончар, I, 1954, 445);  * Образно. На приморському безлюдді Обернувся я в дитину (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 40);
//  Ставати схожим на що-небудь, набирати вигляду чого-небудь. По чорній річці.. прудко пливе човен, тане вдалині й обертається в цятку... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 387).
 Обертатися (обернутися) внівець (нанівець) див. нанівець; Обертатися (обернутися) в ніщо — зникати без сліду. Із нічого.. ніщо виникати не може; Що ж народилось, не може так само в ніщо обернутись (Микола Зеров, Вибр., 1966, 140); Обертатися (обернутися) в дійсність — здійснюватися. — Ми урочисто відсвяткували пуск механізованих скляних заводів. Товариші, наші мрії обернулися в дійсність (Петро Панч, II, 1956, 82); Обертатися (обернутися) в (на) увагу — ставати дуже уважним; зосереджувати увагу на чому-небудь. Серце тоді переставало битись і, спинивши дух у грудях, Гнат увесь обертався в увагу... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 24); Микола Петрович пояснив: —..Якщо зрозумієте — буду радий. — Василь увесь обернувся на увагу (Володимир Владко, Аргон. Всесв., 1947, 51); Обертатися (обернутися) на слух — починати уважно прислухатися. Величезна казарма солдатів вся обернулася на слух, не ворухнеться (Олександр Довженко, I, 1958, 46).

7. чим, перен. Бути причиною, основою і т. ін. певних дій, явищ, перетворень тощо. Кожний процент економії металу, вугілля, нафти, цементу нині обертається сотнями тисяч і мільйонами тонн продукції (Комуніст України, 1, 1966, 6); Воронцов знав і те, що кожен його непродуманий наказ, кожен його хибний крок, навіть хибний жест обернеться чиєюсь кров'ю (Олесь Гончар, III, 1959, 366).

8. до кого, рідко. Те саме, що звертатися. Спільна розмова затихла, тільки чутно було уривчасті слова, з якими часом одна сусіда оберталась до другої (Леся Українка, III, 1952, 477); Так-то він усяко до всяких людей обертався: з одними говорив гордовито.., з іншими говорив солоденько (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 155); — Не доступитеся ви, діду, до пана! ..Оберніться краще до прикажчика (Любов Яновська, I, 1959, 362). Обертатися (обернутися) з словами (словом, розмовою і т. ін.) до кого — розпочинати розмову з кимось; звертатися до когось. Гості загомоніли, повеселішали, вже й не обертаючись з розмовою до Якима (Нечуй-Левицький, I, 1956, 191).

9. персе, недок., розм. Виконувати яку-небудь роботу; робити що-небудь. Хоча сам він обертався повільно, проте робота в його руках якось ішла сама собою (Олесь Гончар, III, 1959, 28); — Поверніть на поле культиватор. Та швидше обертайтесь! .. Час не жде (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 450);
//  Влаштовувати які-небудь справи. — О, якби я пішов [у столицю], я б уже знав, як там обернутися, я б там знав, що, куди і до чого!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 114);
//  Виходити із скрутного становища; викручуватися. Ще хоч би не тровив торік сіна, — було б чим обернуться (Словник Грінченка).

10. тільки недок., рідко. Обходитися з ким-, чим-небудь певним чином; поводитися. Тобі я можу не говорить про те, як обертатись з листами (Леся Українка, V, 1956, 196); З порівняннями.. треба обережніш обертатися. Я думаю, що вони часто шкодять ліризмові твору (Володимир Самійленко, II, 1958, 449).

11. тільки недок., фін., ек. Проходити через торговельні або торговельно-промислові операції в процесі відтворення, одержання прибутків. При незмінних товарних цінах маса засобів обігу може рости, якщо збільшується маса товарів, що обертаються, або зменшується швидкість обігу грошей або обидві ці обставини діють разом (Карл Маркс, Капітал, т. I, кн. I, 1952, 124);
//  перен. Використовуватися, поширюватися в певному середовищі. Гордість і слава бібліотеки, вказував В. І. Ленін, визначається тим, як широко обертаються книги в народі, скільки залучено нових читачів (Радянська Україна, 3.VI 1962, 1).

12. тільки недок. Пас. до обертати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 492.

Коментарі (0)