ОБГРІБА́ТИ, аю, аєш, недок., ОБГРЕБТИ́, бу, беш, док., перех.
1. Очищати, згрібаючи, відгортаючи що-небудь з поверхні. Батько звільна брав кліщами розпалене залізо, обгрібав його молотком із вугля (Іван Франко, IV, 1950, 90).
2. Підгрібати з усіх боків, згрібати кругом чого-небудь (граблями, вилами і т. ін.). Катря злізла з стіжка. Обгребла його чепурненько (Андрій Головко, II, 1957, 199).