в означеннях
Тлумачення, значення слова «обідець»:

ОБІ́ДЕЦЬ, дця, чол. Зменш.-пестл. до обід 1, 2. — Знаєш, братчику, маю тобі щось важне повісти, — сказала раз Зоня до Тараса, коли скінчили свій смирненький обідець (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 65); Прийде кумець на обідець, а ложки не буде (Номис, 1864, № 11899); — Сьогодні й обідцю за тебе ніхто не зробить (Василь Стефаник, Вибр., 1945, 86).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 503.

Коментарі (0)

ОБІДЕ́ЦЬ, дця, чол. Зменш. до обід 2. Батькові очі круглі, з червоними обідцями від безсоння (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 62).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 503.

Коментарі (0)