в означеннях
Тлумачення, значення слова «обідній»:

ОБІДНІЙ, я, є. Прикм. до обід. Приходжу додому, їм нашвидку І обідню порцію — невеликий шматок м'яса (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 147); Андрій прокинувся пізно. Крізь відчинене вікно землянки знадвору вже віяла обідня спека (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 45); Сіли [Панас і Митро] на коні охляп та й поїхали. Було це в снідання, а так в обідню пору вже й вернулися обидва (Андрій Головко, II, 1957, 296);
//  Признач. для обіду, споживання їжі. Розмова ця сталася в цеху під час обідньої перерви (Іван Ле, Право.., 1957, 35); Вечорами до мами приходило кілька тьоть, і вони сідали довкола обіднього столу (Юрій Смолич, II, 1958, 21); Минав ранок — наступав у німців обідній час — можна було й собі на часину зітхнути вільніше (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 121);
//  Який має місце, відбувається після обіду (у 1 знач.). Коли раз пані пробудилася по обідньому сні, щось мовби шепнуло їй, щоби вона пішла подивитись, що роблять діти (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 87).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 503.

Коментарі (0)