в означеннях
Тлумачення, значення слова «обідраний»:

ОБІ́ДРАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до обідрати. Дерева в садку, обідрані з листя холодними осінніми вітрами, знов одяглася в розкішну білу одежу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 68); Вбога пустка: стіл, лавка крива; з усіх боків обідрана стріха (Павло Грабовський, I, 1959, 236); Мордований, обідраний скороминучими владами, отаманами і різними батьками, .. стояв той дядько на шляхах історії і болючими очима дивився тільки на землю (Михайло Стельмах, II, 1962, 51); Грали у військову гру. Хлопці-розвідувачі лазили попід кущами і повернулись додому зовсім обідрані (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 43);
//  у знач. прикм. На гіллях висіли обідрані волові й баранячі туші (Олекса Стороженко, I, 1957, 397); Казарми були довгі, обідрані, з оббитими дощем стінами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 200); Обстава кімнати стара і нечупарна: посередині голий стіл.., обідраний, без спинки диван (Степан Васильченко, I, 1959, 91).

2. у знач. прикм. Який має подертий одяг; у дранті. Сердешна дитина! Обідране; ледви, ледви [ледве] Несе ноженята... (Тарас Шевченко, I, 1951, 154); Біля невеличкого містка юрмилося кілька обідраних, виснажених постатей (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 63);
//  заст. Дуже бідний, незаможний, неродовитий. [Бичок:] Нехай лучче [краще] перехворіє [Христя], ніж піде за обідраного злидня!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 467); Попи до послуху схиляли Своїх обідраних братів (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 25).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 504.

Коментарі (0)