в означеннях
Тлумачення, значення слова «обійми»:

ОБІ́ЙМИ, і в, мн. Рух або положення рук, при якому обіймають або готуються обійняти кого-небудь. Я тихо сиджу, мене люба. Кохана в обіймах держить (Леся Українка, IV, 1954, 96); Політрук схопив у обійми Одинцова і міцно поцілував його в губи (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 278);  * Образно. Я розповів про щойно баченого білявого юнака в обіймах кістлявої смерті (Петро Панч, В дорозі, 1959, 207); Висока гора мліла в обіймах місяця (Максим Рильський, Бабине літо, 1967, 35).
Приймати (прийняти, зустрічати, зустріти і т. ін.) з розкритими обіймами кого — дуже привітно, гостинно приймати, зустрічати і т. ін. кого-небудь. Та дійшло до нього, мабуть, що приймають його тут не з розкритими обіймами (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 387); Коли вузькотілий нащадок ерцгерцога Карла Стефана з румунського полону вдруге потрапив на Україну, головний отаман зустрів його з розкритими обіймами (Михайло Стельмах, II, 1962, 47); Розкривати (розкрити) обійми: а) розводити руки, маючи намір обняти кого-небудь. Батько радісно всміхнувся і розкрив обійми (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 57); б) тепло, приязно зустрічати кого-небудь. Ти вернулась, прийшла, наче з дальніх країв, мов з холодного царства Валгали. І назустріч тобі я обійми розкрив, — в серці тихо і сонячно стало (Володимир Сосюра, II, 1958, 97).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 505.

Коментарі (0)