в означеннях
Тлумачення, значення слова «обітований»:

ОБІТОВА́НИЙ, а, е, книжн.

1. Обіцяний, заповітний. — За те ж я й маю жаль до вас великий, що ви мені замість того життя, обітованого у вічнім царстві божім, дасте страву, одіж та слова (Леся Українка, II, 1951, 252).

2. Бажаний, жаданий. Діждався маленький Стефан Пелехатий обітованої днини (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 136).
Обітована земля (країна); Обітований край: а) за біблійною легендою — райська країна, куди після довгих поневірянь пророк Мойсей вивів свій народ. [Едіта:] Не нарікай на бога, дочко, гріх! Не на вигнання він нас запровадив, а в край обітований (Леся Українка, III, 1952, 8); В основу поеми [«Мойсей»] І. Франко поклав біблійну легенду про пророка Мойсея, який веде свій народ до обітованого краю (Радянське літературознавство, 3, 1963, 134); б) край, місце багатства, достатку, щастя і т. ін.  * У порівняннях. Велична Асканія Нова, як обітована земля, а навколо неї степ, одноманітний сірий простір (Натан Рибак, На світанку, 1940, 199); Брели [заробітчани], зігнувшись під клунками, виснажеги, худі, почорнілі від гарячих супротивних вітрів, пробиваючись на Каховку, як у землю обітовану (Олесь Гончар, I, 1959, 4); в) край, куди хто-небудь дуже прагне потрапити; місце чиєї-небудь заповітної мрії, кінцевої мети і т. ін. Невже приходить край його мандрам? Боже праведний, доведи його на обітовану землю (Юрій Яновський, I, 1954, 134); г) предмет чиїх-небудь пристрасних бажань, надій, прагнень і т. ін. Здрастуй, матінко кохана, — Наше серце голосне! Як земля обітована, Скрізь ти кликала мене (Терень Масенко, Срібна дорога, 1946, 37); Все своє життя ішов він крутими стежками науки до храму всезнання, наче пілігрім до землі обітованої (Радянське літературознавство, 3, 1958, 93).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 507.

Коментарі (0)