ОБІЗЛИ́ТИСЯ, люся, лишся, док., рідко. Те саме, що розізлитися. Славко обізлився ще більше, але нічого не сказав (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 192); Головченко обізлився, блискавичні рум'янці роздули його.. щоки (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 360).