ОБХІ́Д, ходу, чол.
1. Дія за значенням обходити 1—4.
Потім був обхід доокола церкви (Гнат Хоткевич, II, 1966, 68);
Взяти рів тепер було — «раз плюнути». А от Корнюху
згребти, — ще хто зна.. Отож на цей випадок Артем
і придумав ще один спосіб: обхід (Андрій Головко, II, 1957,
245); Почалася.. справжня велика війна. З частими
змінами рубежів оборони, обходами, контратаками,
оточеннями (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 142); Кінчався
звичайний ранковий обхід голови колгоспу (Семен Журахович, Звич.
Турботи, 1960, 102); О восьмій починається в Олександрівській
лікарні обхід, а на обхід Гервазій Оникійович
Драгомирецький ще не запізнився ні разу за своє
життя (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 23).
В обхід: а) обходячи, обминаючи що-небудь стороною.
Марійці довелося піти іншою вулицею, в обхід (Олесь Донченко,
V, 1957, 554); Стежка забирала праворуч в обхід
глибоких, іще свіжих воронок (Олександр Підсуха, Віч-на-віч, 1962, 109);
б) (військ.) оточуючи з флангів. Бійці залягли. Двоє
автоматників побігли в обхід противника (Олександр Довженко, I, 1958,
309); Робити обхід — послідовно відвідувати певних
людей або місця. В буденний день лікарка ніколи не
була вільною: то приймала хворих, то робила обхід
по хатах (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 193).
2. Місце, яким можна обійти що-небудь; кружний шлях. Поки орда шукала обхід чи пробиралася через вали, наші воїни закріплювалися на нових позиціях (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 25).