ОБХІ́ДНО, присл., розм., рідко. Далеко, багато обходити, об'їжджати (про шлях). Туди дуже обхідно.
ОБХІ́ДНО, присл., розм., рідко. Далеко, багато обходити, об'їжджати (про шлях). Туди дуже обхідно.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 599.