ОБХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ОБІЙТИ, обійду, обійдеш, док.
1. перех. інеперех. Іти, рухатися навколо кого-, чого-небудь. Обходила [Ївга] круг тих хором; де бачила, що йдуть.. пани, усе на них приглядувалась (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 284); Ми обійшли кругом верх Шевченкової гори (Нечуй-Левицький, II, 1956, 386); Поїзд оминув головну станцію Запоріжжя і.. подався ліворуч, щоб обійти навколо міста (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 398).
2. перех., військ. Заходити в тил або фланги противника, щоб оточити його. Четверо [вершників] стали обережно обходити оксенівців, не роблячи жодного пострілу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 530); Маневр той показував ясно, що монголи хотіли зі всіх боків обійти й окружити дім відразу (Іван Франко, VI, 1951, 78); — Не можна допустити, щоб петлюрівці й гетьманці з'єдналися в Києві в один кулак. Тому нам треба їх негайно догнати, обійти і розгромити частинами (Олександр Довженко, I, 1958, 158).
3. перех. і без додатка. У різних напрямках
проходити який-небудь простір, відвідуючи багато місць
(з метою ознайомлення, перевірки і т. ін.). Що день
божий обходила Село. Помагала [княжна] Усякому
(Тарас Шевченко, II, 1953, 15); Обходячи вранці свій табір,
генерал Шрейбер натрапив на Шевченка (Зінаїда Тулуб, В степу..,
1964, 251); Ніколи вже було нікому і носа на вулицю
виткнути, і хоч усе село обійти, так не зустрінеш
нікого... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 228); Усі свої чотири
десятини, розкидані у п'яти руках, обійшла [Докія] до
смеркання (Михайло Стельмах, II, 1962, 333);
// Проходити від
однієї людини до іншої, приділяючи увагу кожній.
Слуги виносять таці з кубками і, почавши з Воєводи,
обходять всіх гостей (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 180); Демко
знай з чарками обходить усіх, веселенький, усміхається
(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 484); [Прісцілла:] Боже, боже
правий, рятуй свою громаду! То ж єпископ найдальше
мешкає... Се ж треба двічі всіх обійти (Леся Українка, II,
1951, 389);
// Переходити, передаватися з рук в руки,
від одного до другого (про предмети). В світлиці тим
часом обходила рядова [чарка], розв'язувала й без того
смілі язики (Панас Мирний, I, 1949, 409); Кухоль з горілкою
обходив натовп і щиро світив денцем до сонця (Петро Панч,
Гомон. Україна, 1954, 97); Черевички обійшли по руках
мало не все бомбосховище, і матрос настояв, щоб Юльця
їх взула при ньому й потанцювала (Василь Кучер, Голод,
1961, 98);
// перен. Поширюючись, ставати відомим усім,
багатьом (про чутку, звістку і т. ін.). І гордиться вона
немало: Хай обходить Заріччя звістка, Що у кузні
метал кувала Коваля молода невістка (Любов Забашта, Нові
береги, 1950, 58); Звісно, може і брехали люди, —
чутка-утка поки обійде цілий край — десять раз вилиняє,
переміниться (Панас Мирний, I, 1954, 185).
4. перех. Проходити стороною, обминаючи кого-,
що-небудь; обминати. З того часу ставок чистий Заріс
осокою; Не купаються дівчата, Обходять горою (Тарас Шевченко,
I, 1951, 168); Ішли здебільшого вночі, обходячи міста
і села, щоб не натрапити часом на військові патрулі
(Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 138); Наскочила [Соломія]
на чимале довгасте озерце.. Вона мусила вернутись
трохи назад, щоб обійти перешкоду (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 361);
// перен. Обминати, не зачіпаючи кого-, що-небудь.
Ті, що потерпіли сьогодні, ..мовчали..; їх обережно
обходили і болючих питань не задавали (Гнат Хоткевич, II, 1966,
415); Здалеку здавалося, що війна обійшла зелений,
багатий садами Заболотів (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958,
77);
// перен. Уникати, цуратися кого-, чого-небудь. На
те він і Гордий, щоб не напрошуватися на увагу людей,
коли вони почали його обходити (Микола Руденко, Вітер.., 1958,
213); Василя ніби хтось підмінив. Він обходив закусочні,
з роботи приходив додому вчасно (Михайло Томчаній, Готель.., 1960,
278); Уляну хлопці обходять. Чужою ще вважається
і ще, на їхню думку, занадто горда (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960,
62).
♦ Обходити (обійти) десятою дорогою див. дорога;
Обходити (обійти) стороною: а) уникати зустрічі з
ким-небудь. Своїх двоюродних братів наче стала [Галя]
сторонитися, наче вона боялася з ними стріватися, і,
забачивши, геть обходила стороною (Панас Мирний, IV, 1955,
138); З бічної вулички виразно почулися чиїсь голоси.
Мирон хотів обійти їх стороною, але ж пізнав
шекеряння Полікарпа Сергієнка і повільну мову Семена
Побережного (Михайло Стельмах, II, 1962, 42); б) залишати поза
увагою. Художник слова.. бачить зародки нового і
допомагає його розвитку, але він не обходить стороною
і залишки старого (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 6).
5. перех., перен. Нехтувати ким-, чим-небудь; не
враховувати, не брати до уваги. Доля дала йому до
рук такий «життєвий матеріал», що він, як справжній
художник, не міг обійти його і не відтворити (Василь Козаченко,
Гарячі руки, 1960, 33); — Просимо зайти прочитати
листа.. Треба ж нам перевірити, чия тут правда.
Листи трудящих обходити не можна (Ярослав Гримайло, Незакінчений
роман, 1962, 162);
// Позбавляти чого-небудь. Сергій
же як молодий господар, в обов'язок якого входило
турбуватися за своїх гостей, не обійшов своєю увагою і Кузя
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 158);
// Кривдити, не даючи
чого-небудь, залишаючи без чогось. Він знав, що на
стойбище привезли спирт.. Отже, боявся, щоб не обійшли
його при дільбі (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 90);
// Залишати без підвищення по службі, нагороди і т. ін.
— Ви завжди скаржитесь, що вас обходять. А скільки
у вас засіяно буряків? Шоста частина!.. (Микола Руденко, Остання
шабля, 1959, 403).
♦ Обходити (обійти) закон — робити щось всупереч
закону, не порушуючи його безпосередньо. — Хіба не
звісно, чиї хлопці? І віддати прямо їх батькам. Так
куди! Трохи не бив. Закон, каже, обходити?.. Як на
батька кричить (Панас Мирний, I, 1954, 288); — Вони
[пани] знають один закон, а я знаю десять способів, щоб
обійти той закон (Іван Франко, VII, 1951, 231); Обходити
(обійти) мовчанням див. мовчання.
6. тільки док., перех., перен., розм. Те саме, що обдурювати 1, 2. Обійшли, одурили вороги суд, посміялися з суддів, та не одурили Микити (Любов Яновська, I, 1959, 311); Остапчук гадав, звісно, що Василя, «мужика необразованого», легко обійти на суді буде можна (Архип Тесленко, З книги життя, 1918, 182).
7. тільки недок., перех. Цікавити, турбувати кого-небудь; стосуватися когось. Як тепер Наше здоров'я, любий Добродію? Ви нічого не пишете про те, а воно мене обходить (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 249); — Най тебе тепер ніщо не обходить, ти лиш собі дбай за громадою (Лесь Мартович, Тв., 1954, 178); Ми поклали з дружиною, що нас зовсім не обходять тих двоє подорожніх, що Оселилися нагорі... (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 105).
8. тільки недок., перех., розм., рідко. Доглядати за ким-небудь, турбуватися про когось. — Петре! їй, Петре! — перепинив Іван.. — А де ж ти був дотепер? Забув ти, як спав бувало по багацьких половниках і обходив панську худобу? (Мирослав Ірчан, II, 1958, 134); Теперечки у неї одна задача: моїх хлопців обходити і за собою дивитися (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 107).
9. тільки недок., перех., діал. Святкувати. Не маючи родини, Калинович навіть свят руських не обходив (Іван Франко, VI, 1951, 328); Хочу.. вас запитати: чи співають у Болгарії колядки і чи похожі вони на українські? Як там люди обходять різдво? (Леся Українка, V, 1956, 26); З новин занотую то, що молодіж.. в наступаючім році гадає величаво обходити 25 ювілей літературної діяльності Франка (Василь Стефаник, III, 1954, 109).