в означеннях
Тлумачення, значення слова «обхоплювати»:

ОБХОПЛЮВАТИ, юю, юані, недок., ОБХОПИТИ, хонлю, хопиш, док., перех.

1. Хапаючи, тісно обводити навколо кого-, чого-небудь руками (рукою); обіймати. Раптом воно [дівчатко] підстрибує і, розвівши руки, обхоплює його за шию (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 235); Він обхоплює її, притуляється до неї і забуває сказати свої слова (Михайло Стельмах, II, 1962, 149); Обхопила [Дарка] собі коліна одною рукою, а другою помахувала то туди, то сюди (Леся Українка, III, 1952, 739); Ось дуб — могутній велетень — розрісся одинцем. Ми втрьох його обхопимо, та кола не зімкнем! (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 59);  * Образно. Тіло [Соломії] тягне до себе чорна безодня.. Обхоплює холодними руками... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 387);
//  Хапаючи, міцно тримати, стискувати що-небудь. Вона.., як дроворуб, обхопила великими міцними пальцями держално і, занісши кайло над головою, з силою опустила його на землю (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 39); Микола обхопив вичовганий до блиску.. важіль (Анатолій Дімаров, Ідол, 1961, 83).
Обхопити оком — оглянути кого-, що-небудь. Бистрим оком обхопив Замфір страшну картину (Михайло Коцюбинський, 1, 1955, 216); Скільки око обхоплює (обхопить) див. око 1.

2. Обступати, оточувати з боків. Дунаєць обхоплює третій бік Соколиці, найефектніший (Нечуй-Левицький, II, 1956, 415); Вузьку стягу мужицької землі з трьох боків обхоплювала панська (Борис Грінченко, II, 1963, 100);
//  Обрамляти кругом, з усіх боків. Червона широка стрічка на цупкому папері обхоплювала її чорноволосу голову, наче червоний вінок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 49); Із-під білого імператорського чільця добувалося сиваве уже волосся, яке рамою обхоплювало виразні риси (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 241);
//  Щільно прилягати, обтягувати (про одяг). Оксамитова різнобарвна запаска обхоплювала її стан і на темнім фоні кімнати, проти світла, сліпила очі (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 26); Витканий матір'ю червоний пояс туго обхоплює її стрункий стан (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 104); Спідниця обхопила круглий і низький стан, урізуючись у боки червоною крайкою (Панас Мирний, III, 1954, 179);
//  Оточувати противника з флангів. Вже не тікають від Данила татари, а крилом його обхоплюють! (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 401).

3. перен. Поширюючись, огортати, обволікати з усіх боків (про полум'я, світло, темряву і т. ін.). Я, бачся, каганець усе ховав під свитку, Та якось теє.. Зирк — горить! І, батечку! Як обхопило — Усе до цурочки згоріло (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 33); Темнота обхопила його при вході (Іван Франко, IV, 1950, 484); Приємно обхопило його чисте повітря (Гнат Хоткевич, II, 1966, 286).

4. перен. Поширюватися на дедалі більшому просторі, серед більшої кількості людей. Революція обхоплює військо, в Севастополі зараз іде справжня війна між військом і військом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 283).

5. перен. Осягати, обіймати своїми інтересами; включати у сферу своїх інтересів. Прозою ширше і більше можна обхопити життя, ніж віршем (Панас Мирний, V, 1955, 377).

6. перен. Повністю оволодівати ким-, чим-небудь (про почуття, думки і т. ін.). Якесь давнє-давнє почування любе знов охоплювало його (Борис Грінченко, II, 1963, 56); Мотря думала.. про Галю. Тільки не веселі, а смутні думки обхопили материну голову (Панас Мирний, I, 1949, 356); Прудкі несподівані радощі такеньки усіх [дітей] обхопили, що у голові закрутилося (Марко Вовчок, I, 1955, 298); Дрімота обхопила його цілогв так, що аж мусив чоло морщити, аби задержати розплющені повіки (Лесь Мартович, Ти.. 1954, 252).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 601.

Коментарі (0)