в означеннях
Тлумачення, значення слова «обкладинка»:

ОБКЛА́ДИНКА, и, жін.

1. Покриття книжки або зошита з паперу, клейонки і т. ін. Обкладинка нехай буде з такого паперу, як та, що на нашому виданні Гейне (Леся Українка, V, 1956, 79); Саклатвала подав мені маленький журнальчик у барвистій обкладинці (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 149);
//  Паперова обгортка книги, зошита. Кінчивши з листами, він обережно розгорнув зроблену з газети обкладинку (Яків Баш, Вибр., 1948, 71).

2. Невелика шкіряна, дерматинова, картонна і т. ін. папка, в яку вкладається документ. Обкладинка для паспорта.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 512.

Коментарі (0)