в означеннях
Тлумачення, значення слова «обкручуватися»:

ОБКРУЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБКРУТИТИСЯ, учуся, утишся, док.

1. Обмотувати, обвивати собою що-небудь. — І це гроші, — байдуже цьвохнув чиїмось батіжком Лесь Якубенко, придивляючись, як ремінчик обкручується навколо пужална (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 578); Ото в спеку як почала Ряба мотати хвостом, ґедзів обмахувати, а хвіст і обкрутився навколо міцної гілки (Олесь Донченко, VI, 1957, 143).

2. Обертатися кругом, на одному місці. Адась стрепенувся і обкрутився на місці (Іван Франко, VII, 1951, 179); Вона обкрутилася на каблуці і тільки тепер помітила накритий стіл (Вадим Собко, Справа.., 1959, 17).

3. Змінювати своє положення; повертатися. Весь [Шовкун] був у соломі, шапка на ньому обкрутилася вухом наперед (Олесь Гончар, III, 1959, 216); Вона кілька разів обкрутилася перед дзеркалом, то вправо, то вліво, вигинаючи талію (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 30).

4. чим, розм. Обмотуватися, обгортатися чим-небудь. Обкрутитися шарфом.

5. розм. Те саме, що обходитися 1. Сагайдачний звернувся до старшини, просив надіслати валки з хуторів, але тим часом треба було якось обкрутитися (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 223).

6. розм. Одружуватися, вінчатися. На плантації полюбився з дівчиною — злигалася біда з горем — обкрутилися (Олексій Кундзіч, Пов. і нов., 1938, 358); — Майбутнє Ціпочки забезпечене!.. Он я теж у дев'ятнадцять літ обкрутилася, — хвилюючись, чекала [Докія Григорівна] відповіді чоловіка (Ліс, В снопі.., 1960, 122).

7. тільки недок. Пас. до обкручувати 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 515.

Коментарі (0)