в означеннях
Тлумачення, значення слова «обкипати»:

ОБКИПАТИ, ає, недок., ОБКИПІТИ, нить, док.

1. Покриватися накипом.  * Образно. В долині відразу зашуміло млинове колесо; велике, чорне і неповоротке, воно обкипало шумовинням (Михайло Стельмах, II, 1962, 304).

2. перев. док. Покритися загуслою, затверділою масою чого-небудь (перев. про кров). [Парубки і дівчата (співають):] Біла постеленька порохом присіла, Дротяна нагайка кров'ю обкипіла (Іван Франко, IX, 1952, 93); Він витяг з пазухи руку, судорожно затисну ту в кулак. Кулак весь обкипів кров'ю (Олесь Гончар, Новели, 1954, 22); Не раз Тимофій був поранений. Не тільки потом обкипіли його георгіївські хрести, що лежать в куточку скрині із темними плямами чесної солдатської крові на чорно-оранжевих стрічках... (Михайло Стельмах, II, 1962, 204);
//  Розтікаючись, загусати, застигати по поверхні чого-небудь (звичайно про кров). Де ступенем ступлю, тернина коле, Кров обкипає на ногах (Степан Руданський, Вибр., 1937, 22).
Обкипіти кров'ю (йотом) — дістатися тяжкою працею, муками, стражданнями (про результати праці, заслуги і т. ін.). Важко нам, убогим, своє добро збувати, що воно в нас кров'ю обкипіло! (Марко Вовчок, I, 1955, 273); І скаже суд: — Чи у твоїм доробку хоч одна Сторінка є, що кров'ю обкипіла? (Максим Рильський, Поеми, 1957, 207); Серце обкипає (обкипіло) кров'ю у кого — хтось тяжко переживає, відчуває душевний неспокій. У неї серце обкипає кров'ю, коли подума вона, яке горе, яку нужду та недостачу терпить її Йосип (Панас Мирний, IV, 1955, 41); Але віла при житті зісталась, тільки серце крів'ю обкипіло (Леся Українка, I, 1951, 393).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 511.

Коментарі (0)