в означеннях
Тлумачення, значення слова «облачення»:

ОБЛАЧЕ́ННЯ, я. сер. заст.

1. Дія за значенням облачити і облачитися.

2. уроч., ірон. Який-небудь одяг, убрання.

3. Одяг, у якому служителі культу відправляють церковну службу. Із Софійського собору на паперть вийшов патріарх Паїсій, за ним митрополит Косов і архімандрит Тризна з соборним причтом уже в облаченні (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 448); Тріумфальна арка височіла серед майдану, піп у повному облаченні стояв із причтом на порозі церкви (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 140).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 520.

Коментарі (0)