в означеннях
Тлумачення, значення слова «обладнувати»:

ОБЛАДНУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛАДНАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Споруджувати, ладнати що-небудь, пристосовуючи для певної мети. — Треба.. покласти кругляків під кіль [брига], обладнати риштовання і тоді легенько попхнути посуд рукою (Юрій Яновський, II, 1958, 142); Вони гуртом.. обладнали собі бомбосховище в гранітній скелі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 287); Обладнати гавань;
//  Готувати, налаштовувати, забезпечуючи необхідним спорядженням; опоряджати. [Лідія Семенівна:] Не будемо дискутувати.. Треба негайно обладнати окрему палату (Захар Мороз, П'єси, 1959, 70); Обладнали пересувні майстерні. Тепер це вже справжні літучки..! (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 26);
//  рідко. Те саме, що обставляти 2. Через тиждень увечері завгосп разом з Катериною вже обладнували під «міський стиль» Ловачеву кімнату (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 317); Недавно комсомольці наші поставили новий клуб. Обладнали та оздобили його — краще, ніж церкву колись (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 141).

2. чим. Ставити, припасовувати до чого-небудь певний пристрій, механізм і т. ін. Козаки конопатили човни, обладнували борти протиштормовими зв'язками очерету (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 83); Автомашини обладнали скребачками для розвантажування (Колгоспник України, 4, 1959, 15).

3. тільки док., розм. Придбати щось необхідне. Загорівсь [Засідайко] душею й тілом, Повен клопотів і дум, І намітив перейм ділом Обладнать... новий костюм! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 272).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 518.

Коментарі (0)