ОБЛАДНУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛАДНАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Споруджувати, ладнати
що-небудь, пристосовуючи для певної мети. — Треба..
покласти кругляків під кіль [брига], обладнати
риштовання і тоді легенько попхнути посуд рукою (Юрій Яновський,
II, 1958, 142); Вони гуртом.. обладнали собі
бомбосховище в гранітній скелі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 287);
Обладнати гавань;
// Готувати, налаштовувати,
забезпечуючи необхідним спорядженням; опоряджати.
[Лідія Семенівна:] Не будемо дискутувати..
Треба негайно обладнати окрему палату (Захар Мороз, П'єси,
1959, 70); Обладнали пересувні майстерні. Тепер це
вже справжні літучки..! (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 26);
// рідко. Те саме, що обставляти 2. Через тиждень
увечері завгосп разом з Катериною вже обладнували під
«міський стиль» Ловачеву кімнату (Володимир Бабляк, Вишневий сад,
1960, 317); Недавно комсомольці наші поставили новий
клуб. Обладнали та оздобили його — краще, ніж церкву
колись (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 141).
2. чим. Ставити, припасовувати до чого-небудь певний пристрій, механізм і т. ін. Козаки конопатили човни, обладнували борти протиштормовими зв'язками очерету (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 83); Автомашини обладнали скребачками для розвантажування (Колгоспник України, 4, 1959, 15).
3. тільки док., розм. Придбати щось необхідне. Загорівсь [Засідайко] душею й тілом, Повен клопотів і дум, І намітив перейм ділом Обладнать... новий костюм! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 272).