ОБЛІКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до облік. Досвідно-статистичні
норми.. встановлюються на основі облікових
даних про фактичний виробіток на певних роботах за
минулий час (Радянська Україна, 22.IX 1956, 1);
// Признач.
для занотовування даних обліку. Облікова картка;
Обліковий лист.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 526.