в означеннях
Тлумачення, значення слова «облізлий»:

ОБЛІ́ЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до облізти 1. Обернувсь на цапиних ніжках та й пішов, неначе поніс на кілку свою лису, облізлу голову (Нечуй-Левицький, I, 1956, 599); До старостування господаровитий Окунь і влітку, і взимку ходив у заяложеному, облізлому до останньої волосинки, ще парубоцькому кожусі (Михайло Стельмах, I, 1962, 364); Облізле, в лишаях обличчя мовчки висловлювало рабську покору і пошану до офіцера (Іван Ле, Мої листи, 1945, 59); Рушниця стара, облізла, але для Романа вона — безцінний скарб (Олесь Донченко, II, 1956, 289); Ген-ген, на вигоні, колишня стара зборня. Я пізнаю її по облізлій соломі (Яків Качура, II, 1958, 50).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 526.

Коментарі (0)