в означеннях
Тлумачення, значення слова «облямований»:

ОБЛЯМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до облямувати. До неділі біла літня сукня, облямована шовковими рожевими стрічками, вже була готова (Нечуй-Левицький, III, 1956, 135); До кімнати зайшла молода дівчина в пальті, облямованому хутром на полах і рукавах (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 3); Чорні очі Замфірові, його довгасте, повне обличчя, облямоване низько стриженою чорною бородою, так і світяться задоволенням (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 188); На кожному дереві кришталеві грона, облямовані зеленим листям (Семен Журахович, Вел. розмова, 1955, 138); Двір — тепер зелений та чистий, кругом облямований коморами, загородами (Панас Мирний, I, 1949, 368);
//  облямовано, безос. присудк. сл. — Дворяни знали, які собі двері ставити! Дуб у два шари навхрест — по півтора дюйми стелина, на каруку і на гвинтах, ще й міддю облямовано (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 586).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 532.

Коментарі (0)