в означеннях
Тлумачення, значення слова «облога»:

ОБЛО́ГА, и, жін.

1. Оточення військами укріпленого пункту (міста, фортеці і т. ін.) з метою оволодіння ним. Декуди ставали опором міщани в своїх мурах, і непривичні до ведення правильної облоги монголи мусили не раз тратити багато часу, добуваючи брам і мурів (Іван Франко, VI, 1951, 57); Доводилося розпочати справжній бій і облогу (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 108);
//  Перебування в обложеному місті, фортеці тощо. Три тяжкі неділі Вогун з військом У тяжкій облозі бував... (Українські народні думи.., 1955, 115); [Ізоген:] Хіба під час облоги не буває, що й батько дітям брами не відчинить і їх не пустить в поле до криниці..? (Леся Українка, III, 1952, 299); Це правда, правда, що під Ленінградом у бліндажі лежав з бійцями Ленін рядом. Інакше б їм тяжку не витримать облогу, Інакше як би їм здобути перемогу! (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 51).
 Обступати (обступити, ставати, стати і т. ін.) облогою; Брати (взяти) в облогу — оточувати з усіх боків військами. — І як мислите, воєводи, — запитав Святослав, — будемо далі брати Переяславець копієм [зброгло] чи станемо облогою? (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 357); В Баварський край мечем, огнем Він прокладав дорогу. Столицю військом обступив І взяв її в облогу (Микола Вороний, Вибр., 1959, 84); Стан облоги — надзвичайні заходи, які запроваджуй державна влада в якій-небудь місцевості при безпосередній загрозі захоплення її ворогом. У першому наказі начальник гарнізону Микола Щорс оповіщає населення міста, що Київ поки що перебував в стані облоги (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 60); Вже ж третій місяць линяло тут на сонці, на дощах оголошення про стан облоги на всьому Покутті (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 351).

2. Військо, яке здійснює оточення укріпленого пункту. — В першому-ліпшому місці обложені вийдуть і переб'ють облогу поодинці (Іван Ле, Наливайко, 1957, 64);  * У порівняннях. Нам хата все тіснішою здавалась, бо темрява з кутків давно вже вийшла та й обступила нас, немов облога (Леся Українка, I, 1951, 293).

3. спец. Оточення звіра під час полювання; облава. Негр покликав із села кількох своїх знайомих на облогу барса (Микола Трублаїні, Мандр., 1938, 134).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 528.

Коментарі (0)