ОБЛОСКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛОСКОТА́ТИ, очу, очеш, док., перех. Лоскотати кругом, по поверхні. Тоні знову смішно від того, що, тільки рушиш [на мотоциклі], вітер раз у раз заголює тобі коліна, облоскочує (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 228).
ОБЛОСКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛОСКОТА́ТИ, очу, очеш, док., перех. Лоскотати кругом, по поверхні. Тоні знову смішно від того, що, тільки рушиш [на мотоциклі], вітер раз у раз заголює тобі коліна, облоскочує (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 228).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 529.