в означеннях
Тлумачення, значення слова «облизувати»:

ОБЛИЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛИЗАТИ, лижу, лижеш, док., перех.

1. Проводити язиком по поверхні чого-небудь. Юру ги втік з хати, облизуючи попечені пальці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 299); Невідомо, що трапиться наступної секунди — чи кинеться той пес облизувати руки, чи вчепиться зубами в литку (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 366); Шабанов замовк і облизав пересохлі запалені губи (Олександр Довженко, I, 1958, 108);
//  Лижучи що-небудь, очищати його поверхню. [Олеся:] Я у піст сметану збирала б з гладущиків та крадькома ложку облизувала (Марко Кропивницький, II, 1958, 295); Дорош, доївши варення, облизав пучки (Степан Васильченко, III, 1960, 142);
//  Знімати язиком, злизувати щось на кому-, чому-небудь. Цуценя.. підійде та й облизує йому [дитяті] слізоньки (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 172); Свині на воротях тісто облизують (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 563); Дівчинка почала цілувати [ікону]. Сльози текли в неї з очей, вона давно вже облизала всю куряву і весь бруд з сивої бороди бога (Олесь Донченко, III, 1956, 29);  * Образно. Нишком сміялося сонце, облизуючи промінням росу на.. гомінких соснах (Іван Ле, Опов., 1950, 20).

2. перен. Торкатися чого-небудь, охоплюючи, огортаючи його собою (про вогонь, полум'я, дим і т. ін.). Вогонь ліз по завісах, в'юнкий, веселий, і вже облизував лутки знадвору (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 90); Синій димок, гнаний вечірньою прохолодою, послався по землі, облизуючи з обох боків чорну могилу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 288); Язикате полум'я весело облизувало синій таз, в якому клекотіло варення (Олесь Гончар, Земля.., 1957, 11).

3. перен. Підіймаючись, обмивати, обдавати бризками (про хвилю, воду і т. ін.). Було чути, як булькотить мотор буксира, як дзюркоче рейнська вода, облизуючи борти баржі (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 9).
Облизати макогона — зазнати невдачі; Облизувати руки (п'ятки, передки, чоботи і т. ін.) кому — те саме, що Лизати руки (п'яти, чоботи, рідко по руках і т. ін.) (див. лизати). — Товариші! Ви бачите, що робить цей розгнузданий елемент. Раніше він облизував царському стражникові передки.., а тепер проти влади робітників та селян чинить просто повстання (Григорій Епік, Тв., 1958, 293); Пальчики (пальці) оближеш — про щось дуже привабливе, смачне, приємне і т. ін. А на цих [арф'янок] глянеш — пальчики оближеш (Панас Мирний, III, 1954, 256); Там як що зготує [кухар], то тільки пальчики оближеш (Нечуй-Левицький, III, 1956, 99); Пальчики (пальці) облизувати (облизати) — захоплюватися ким-, чим-небудь надзвичайно привабливим, приємним, принадним і т. ін.; заздрісно дивитися на кого-, що-небудь. Такий гарний [жених], як вона буде, — аж Росолинщанки пальчики облизуватимуть (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 11).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 523.

Коментарі (0)