в означеннях
Тлумачення, значення слова «обм'якати»:

ОБМ'ЯКА́ТИ, аю, аєш, недок., ОБМ'Я́КНУТИ, ну, неш, док., розм.

1. Ставати м'яким, втрачати первісну твердість, пружність. Від тих побоїв поволі тьмарилася її здорова сільська краса, тверде тіло обм'якало і в очах згасала жага кохання (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 7).

2. Ставати млявим, розслабленим. Огей обм'якає, відхиляється спиною до дерев'яної перетинки [ліжка] (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 287); Напружені весь час нерви здали, і все тіло обм'якло, обезвладніло (Володимир Гжицький, Вел. надії, 1963, 165);
//  перен. Під впливом чого-небудь раптово втрачати рішучість, упевненість у діях, поведінці. Цензор якось одразу обм'як, змовк.. На нього, не кліпаючи, дивились ясно-голубі, холодні від ледве стримуваної ненависті очі (Петро Колесник, Терен.., 1959, 23); Староста обм'як: з ним розмовляли мовою закону? (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 68).

3. перен. Ставати лагіднішим, поблажливішим; втрачати попередню суворість, лагідніти. Сп'янілий капітан настільки обм'як і подобрішав, що коли о. Никодим попросив у нього.. машину.., то він охоче це дозволив (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 344); Андріян відразу обм'як, де й ділася його суворість (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 204).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 544.

Коментарі (0)