в означеннях
Тлумачення, значення слова «обман»:

ОБМА́Н, у, чол.

1. Неправдиві слова, вчинки, дії і т. ін. Імперіалістична буржуазія утримує владу над народами своїх країн не тільки насильством, але й обманом (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 46); — Я хочу одного: спокійного, чистого життя, щоб не було ні обману, ні бруду, ні несподіванок (Вадим Собко, Справа.., 1959, 207);
//  Невідповідність істині; те, чого немає насправді; брехня. [Нартал:] Я сам себе дурив, що їх [ворогів] люблю.. Але ж обманом неба не здобути (Леся Українка, II, 1951, 432).

2. чого, який. Хибне сприйняття дійсності, зумовлене неправильним, викривленим відображенням її органами чуття; омана. Десь і зараз далеко з берега ніби чується пісня — ні, тільки вчувається. Коники сюркочуть — ні, тільки обман слуху... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 244); Переглядає [поет газету] за порядком, І враз — чи це обман очей? (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 117).
 Вводити в обман — те саме, що Вводити в оману (див. омана). Довгі сиві вуса, що мальовничо спадали униз, завжди вводили в обман м'якого серцем любителя української старовини (Гнат Хоткевич, I, 1966, 80); Оптичний обман див. оптичний.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 533.

Коментарі (0)