ОБМАЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМАЗАТИ, мажу, мажеш, док., перех.
1. Покривати, намазувати
поверхню чого-небудь якогось в'язкою, липкою і т. ін.
масою, речовиною. Я мов досвідчений лікар, що, в кубку
підносячи дітям Прикрий напій полиновий.., Спершу
обмазує вінця густим нерозсиченим медом (Микола Зеров, Вибр.,
1966, 152); З одного куща випурхнув дрізд. Він був
такий чорний, наче його обмазали шевською смолою (Олесь Донченко,
V, 1957, 67); Старенька жінка виходила в сад
обмазувати глиною молоді стовбури (Анатолій Шиян, Переможці, 1950,
84);
// розм. Забруднювати кого-, що-небудь якоюсь
речовиною. Шибки б'є [хуліган], двері ламає, дітей
обмазує в чорнило (Юрій Яновський, I, 1954, 26); Таскають
[гуси] грязь і глей зо дна Да мажуть Лебедя, щоб пір'я
посіріло. Обмазали кругом — і трохи галас стих (Євген Гребінка,
I, 1957, 44).
2. Покривати стіни та інші частини будівлі шаром глини. Вона рук не жаліла, обмазуючи та обліплюючи, хату, щоб і холод не заходив зимою (Панас Мирний, III, 1954, 21); — Заходився пересипати повітку, — пошити ще сніпками та обмазати, то й готова буде (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 50); Мати поле, мати в'яже, Дочка й хати не обмаже! (О. Ол., Вибр., 1957, 316).