ОБМЕ́ЖЕННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням обмежити 1. Куце вич ніколи не прагнув шукань, а завжди стояв за обмеження ініціативи експериментаторів (Натан Рибак, Час, 1960, 496).
2. Правило, настанова, що обмежує чиї-небудь права, дії і т. ін. — Вона б [княгиня Ольга] хотіла, щоб її купці без обмежень торгували в Константинополі (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 208); М. Старицький працював, долаючи цензурні обмеження, борючись з нерозумінням і прямим осудом (Радянське літературознавство, 3, 1971, 42).