в означеннях
Тлумачення, значення слова «обмежувати»:

ОБМЕ́ЖУВАТИ і рідко ОБМЕЖОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМЕЖИТИ, жу, жиш, док., перех.

1. Установлювати певні межі чого-небудь; зв'язувати щось обмежувальними умовами. Бицик не обмежував своїх здібностей полюванням на сома (Олесь Донченко, VI, 1957, 45); Обмежовувати джерела творчості зовсім не наша програма (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 244);
//  себе ні в чому обіженою [ображеною] не вважаю і волі моєї ні ти, ні мама не обмежили (Леся Українка, V, 1956, 411);
//  Не допускати поширення чого-небудь; локалізувати. Нагідки мають властивість обмежувати запалення (Лікарські рослини.., 1958, 39).

2. Бути межею чого-небудь; відділяти, відгороджувати щось від чого-небудь. Дністер.. обмежує район Українських Карпат з північного сходу (Наука і життя, 11, 1963, 28); З півдня Лівобережжя обмежовує Донецький кряж (Геологія України, 1959, 6); Хоч кожна з речей обмежує іншу, — (Гори межу покладають повітрю, повітря ж — узгір'ям, Смуги землі обтинають моря, а вода — суходоли), Але ж нічого нема, що могло би обмежити всесвіт (Микола Зеров, Вибр., 1966, 153).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 536.

Коментарі (0)

ОБМЕЖУВА́ТИ див. обмежовувати 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 536.

Коментарі (0)