ОБМО́ТКА, и, жін.
1. спец. Покриття на чому-небудь, яке накладаються обмотуванням. Обмотка електропровода; Обмотка теплоізоляції.
2. спец. Система провідників електричного струму, розміщених на магнітних елементах електричної машини. Всі провідники електричного струму: дріт, шини, кабелі, обмотки електромашин і трансформаторів роблять з чистої міді (Токарна справа, 1957, 59).
3. перев. мн. Довгі смуги цупкої тканини, якими солдати обмотують ноги від черевиків до колін. Люди відчували себе незручно у військовій формі, обмотки обвисали, гімнастьорки халабудились (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 307).