в означеннях
Тлумачення, значення слова «обминати»:

ОБМИНА́ТИ 1, аю, аєш, недок., ОБМИНУ́ТИ, ну, неш, док., перех.

1. Звертати з прямого шляху, минаючи, залишаючи збоку кого-, що-небудь; обходити, об'їжджати. Лодії [човни].. круто завернули, обминаючи сліпучо-жовту косу (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 327); Минула не підходив до наметів, обминув їх і пішов у діброву (Осип Маковей, Вибр., 1956, 565); Семен повернув убік, щоб обминути бандитську засідку (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 169);  * Образно. Щаслива була Тухольщина, бо досі якось обминали її неситі очі князів і бояр (Іван Франко, VI, 1951, 40); Здавалось, що війна зовсім обминула цей тихий.. закуток чеської землі (Олесь Гончар, III, 1959, 446);
//  Йдучи, їдучи, випереджати кого-, що-небудь. Дорогою його обминали підводи. Він не просив, щоб підвезли (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 309); [Стеха:] Він скоро повинен бути: чула я сама, як розказував якийсь прохожий чоловік, що обминув Андрія по цей бік Миргорода (Марко Кропивницький, I, 1958, 482);
//  перен. Пропускати, не проходити (про певний процес, цикл чого-небудь). Країни, що скинули з себе колоніальне ярмо, можуть.. прийти до соціалізму, обминувши капіталістичну стадію (Комуніст України, 7, 1955, 43);
//  перен. Не зачіпати, не впливати на кого-небудь своїм змістом, спрямуванням і т. ін. (про розмову, певну справу і т. ін.). Балаканина Євецького начебто зовсім обминала Сергія (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 318).
 Десятою вулицею обминати див. вулиця; Обминати гострі кути див. кут; Обминати десятою дорогою див. дорога; Обминати мовчанням див. мовчання; Обмине лиха година кого, заст. — хтось зможе уникнути небезпеки, нещастя і т. ін. — Думка була, як-небудь обмине його лиха година (Панас Мирний, I, 1954, 238).

2. перен. Утримуватися, ухилятися від стосунків, розмов, зустрічей і т. ін. з ким-небудь. Хоціпський знав, що сім дочок сиділо на шиї в о. Хведора і богослови вже навіть обминали старших дочок (Нечуй-Левицький, I, 1956, 134); Наїжджих пожильців уникала [Лукина], і вони обминали її (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 328);
//  Уникаючи контактів з ким-небудь, виявляти зневагу до нього, нехтувати ним. Владарі високих почуттів і моралі нехтували ним, зневажали і обминали (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 130); Тодоска не розібрала, що сказав парубок, але зла фарба спалахнула на її пещених щоках уже від того, що близнята обминули її, мов сміття (Михайло Стельмах, I, 1962, 84);
//  Не бувати де-небудь, не заходити кудись, до когось. Люди дивилися на нього, як на заповітреного, обминали його склеп (Іван Франко, VIII, 1952, 412); — Я думаю, що слід би до тітки найперше [поїхати]: вона .. може образитись, коли її обминемо (Леся Українка, III, 1952, 507).

3. перен. Уникати чого-небудь, утримуватися від чогось (у розмові, письмовому викладі і т. ін.). Обминаючи гострі моменти, Кривуля щиро каявся за нічну пригоду в млині і вихваляв сміливість Мотори (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 320); У працях, що стосувались історії природознавства, Тімірязєв ніколи не обминав вікової боротьби науки проти релігії (Наука і життя, 7, 1956, 30);
//  Навмисне ухилятися від чого-небудь. Будь-що-будь, він вирішив сказати те, що всі ці дні обережно обминав (Натан Рибак, Переясл. рада, 1948, 292); Він добре помітив, як Глоба обминає попередню розмову, і гість йому не сподобався (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 53); Про зустріч з інженером Синявіним думав [Мухтаров] тільки, що поговорити з ним треба, обминути цієї зустрічі не можна (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 56);
//  Залишати поза увагою. Обминаючи.. не довершені схематично-декларативні вірші, .. нашій молодій поезії є чому вчитися в видатного українського поета (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 30); Олена .. все своє перебування у рідних почала змальовувати комічними фарбами. Не обминула й сватання (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 10).

4. Пропускати кого-небудь при дії, яка поширюється на інших. Вона своїх дітей жалувала, давала їм гостинці, а мене все обминала (Нечуй-Левицький, II, 1956, 175); Крилатого дружка ми ніколи не обминали. Частували самим смачненьким шматочком (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 28); Сподіваюся, що при зайвому часі Ви й надалі не обминете мене своїми звістками (Панас Мирний, V, 1955, 374); І тільки тоді, коли обминули його, покривдили й забули винагородити — пригадав боярин, що є на світі Литва (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 404).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 538.

Коментарі (0)

ОБМИНА́ТИ 2, аю, аєш, недок., ОБІМ'Я́ТИ і рідко ОБМ'Я́ТИ, обімну, обімнеш, док., перех.

1. Приминаючи щось, надавати йому потрібної форми, ущільнювати і т. ін. Після вимішування тісто ставлять на 1,5—2 год. в тепле місце для бродіння, під час якого двічі або тричі його обминають (Українські страви, 1957, 301); Волинець сів, обм'яв навколо себе сіно і заговорив (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 72).

2. М'яти (колоски, стручки і т. ін.), вилущуючи зерно, насіння тощо. Обсушили [Марина з дочкою] ті п'ять снопів, обім'яли (Панас Мирний, IV, 1955, 250).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 539.

Коментарі (0)