ОБНАРО́ДУВАННЯ, я, сер. Дія за значенням обнародувати. Ідею скликання Всеукраїнського з'їзду Рад висунули більшовики України незабаром після перемоги Жовтневого збройного повстання в Петрограді і обнародування історичних декретів II Всеросійського з'їзду Рад (Комуніст України, 1, 1966, 46); Основа художньої самодіяльності здавна закладена в самому фольклорному процесі, де творення зразків мистецтва немислиме без масового обнародування їх (Мар. тв. та етн., 6, 1967, 19).