ОБНЮХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБНЮХАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Нюхати кого-, що-небудь кругом, з усіх боків. Вона [Маріора] мала властивість усе обнюхувати, і за хвилину не було речі в хаті, дух якої не був би їй знайомим (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 281); Пси мене обнюхали, поклали, що я свій, і лащилися до мене (Юрій Яновський, II, 1958, 18); * У порівняннях. Солдати [фашистські] все ще стояли біля порога і ніби обнюхували кімнату (Петро Панч, II, 1950, 499).
2. перен., зневажл. Уважно, прискіпливо оглядати, обстежувати кого-, що-небудь, приглядатися до когось, чогось. Повернешся з рейсу, а тебе вже обнюхують, чи ти не завербований (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 154).