ОБНО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обносити. В його обношеній сумочці ватерпас, буравчик, долото та інше начиння (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 271).
ОБНО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обносити. В його обношеній сумочці ватерпас, буравчик, долото та інше начиння (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 271).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 547.