ОБНО́СИТИ, ошу, осиш, недок., ОБНЕСТИ, су, сеш, док., перех.
1. Проносити кого-, що-небудь по колу або кругом когось, чогось. Одні кричать «славно» і плещуть у руки, інші хапають бесідника на плечі, обносять його довкола зали і співають (Осип Маковей, Вибр., 1954, 5); Саме в цей час — коли Данила з Тосею обнесли вже третій раз — біля хвіртки знов утворилась якась колотнеча (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 57).
2. Обходячи всіх, пригощати чим-небудь. Обносять якимись сухими калачиками, печеними для економії вдома з 2 сорту муки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 425); Старий селянин обносив гостей вермутом (Леонід Смілянський, Нов. і опов., 1949, 170).
3. Носячи, доставляти багатьом у різні місця;
розносити. — Ви ж знаєте, дідові Трохимові кожну пошту
два дні обносити, а я за три-чотири години всіх
оббігала (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 62);
// Проносити для
загального огляду, показу. Сходку скликали, обносячи знак
(Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 191).
4. Обгороджувати, оточувати чим-небудь. Його [став] тепер валом обнесли, од села одгородили — водопою нема (Панас Мирний, IV, 1955, 241).
5. розм. Обмовляти, пославити кого-небудь. — Своїх
дітей гріх гудити та обносить (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 277);
// Ганьбити, безчестити когось. Плетуха [Ґедзиха] з
плетух, кого хоче обнесе по всім селищі, виганьбить,
викляне, знеславить нізащо (Ігор Муратов, Жила.. вдова, 1960,
58).
6. безос., розм. Обдувати чим-небудь сипким (пилом і т. ін.). І крамарський віз простугонить, і пан четвернею пробіжить — тільки тебе курявою обнесе (Марко Вовчок, I, 1955, 13).
7. розм. Обривати, оббивати що-небудь (плоди, овочі
і т. ін.). Чоловіку в чоловіка красти.. не годиться..,
хіба там овощ усяку, садки — то щоліта обносять, та
більше хлопці (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 110); Така вже доля
цього дерева, що навесні його обносять птахи, а восени
до нього прийдуть вивірки за горіхами (Василь Земляк, Гнівний
Стратіон, 1960, 33); — Переліг лежить наш при
дорозі: Ей, обскубуть горох наш зеленцем, — побач!..
В лопатках обнесуть!.. (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59);
— Через це злодійкувате насіння ніяк буде стебельця
на дворі вдержати: обнесуть, де що є (Лесь Мартович, Тв.,
1954, 61);
// Обламувати, обривати, розносячи навкруги
(про вітер). Морозний вітер в гай і ліс Подув з холодних
лист [місць] Й нещадно з дерева обніс Червоно-жовтий
лист (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 387); Як зашумлять вітри
на тебе [гаю] холодні — обнесуть вони, обшматують
красу твою, розвіють битими шляхами (Степан Васильченко, I, 1959,
184).