ОБНИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБНИКА́ТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Обходити скрізь, оглядаючи кого-, що-небудь, шукаючи когось, щось. Сергій-оператор.. неповагом кружляє довкола клубу, обникує, оглядає його то з фасаду, то з причілка (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 132); Тимко з Марком обникали весь хутір, але квартири не знайшли (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 467).