в означеннях
Тлумачення, значення слова «оборка»:

ОБО́РКА, и, жін. Смужка матерії, зібрана в складки чи зборки і пришита для оздоблення до сукні, сорочки, фартуха і т. ін. Найчастіше оборками прикрашають ажурні дитячі чепчики, шапочки, пелеринки (В'язання крючком, 1957, 45); Вона заплуталась у довгих оборках своєї нової спідниці, мало не впала (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 364);  * Образно. За зеленою м'якою оборкою [берега] зеленіли городи, лисніли левади, біліли чепурненькі хатки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 80).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 550.

Коментарі (0)