в означеннях
Тлумачення, значення слова «оборона»:

ОБОРО́НА, и, жін.

1. Дія за значенням обороняти і оборонятися. — Він ганя по вигону та скликає [громаду] на оборону [кріпаків] (Панас Мирний, I, 1949, 307); Два з половиною місяці тривала оборона Києва (Комуніст України, 5, 1965, 27); [Парвус:] В нас тепер іде свята війна за оборону небесної держави (Леся Українка, II, 1951, 346); — Перепрошую вас, що я так опізнився: в суді при розправі був, оборона протяглася аж до сеї години (Іван Франко, II, 1950, 50).

2. Заступництво, підтримка; захист. — Не зачіпайте мене теперечки, бо я знайшла собі міцну оборону, знайшла захист певний і незламний (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 254); Чоловік, як ворона, а все ж жінці оборона (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 123); Немов шукаючи оборони перед ворогом, вона хапається руками за вчителеві плечі (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 197).
Брати (взяти) під [свою] оборону кого, що; Виступати (виступити) в оборону кого, чого; Ставити (стати) в оборону кого, чого — заступатися за кого-, що-небудь; обстоювати, захищати когось, щось. Мама давніше було завжди брала Юзю під свою оборону (Леся Українка, III, 1952, 635); Виступаючи в оборону національних прав українського народу, Нечуй-Левицький.. рішуче засуджує царський уряд, реакційні кола Росії (Радянське літературознавство, 9, 1966, 44); Групя стала в оборону чоловіка, що не вміє кривить душею (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 253).

3. Сукупність засобів, необхідних для безпеки, захисту країни. — Нема коли особливо сумувати: на оборону працюємо... (Олесь Гончар, III, 1959, 180).

4. військ. Система вогневих точок, укріплень і т. ін., на якій розміщуються пінська, готуючись відбити напад противника. Від долини.. починалася нова височина, замкнута нашим переднім краєм оборони (Яків Качура, Вибр., 1953, 311); В горах нерідко ні в них, ні в нас не було суцільної оборони (Олесь Гончар, III, 1959, 116);  * Образно. Ворота відкрилися — і троянчани безборонно в'їхали на заводський двір. «Ну, через першу оборону прорвалися», — полегшено зітхнув Дорош (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 145).
 Займати (зайняти) оборону — відповідним розміщенням військ, вогневих засобів і т. ін. готуватися до відбиття атаки, нападу противника. Вулицею перебігали підрозділи, займаючи оборону по садках і городах (Іван Багмут, Опов., 1959, 69); В тилу лівого флангу, де зайняв оборону перший батальйон, німці півгодини тому скинули авіадесант (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 9); Стояти в обороні — займати яку-небудь позицію з відповідним розміщенням вогневих засобів перед можливим нападом противника. Третій батальйон стояв у тимчасовій обороні серед степових горбів та балок (Олесь Гончар, III, 1959, 193).

5. юр. Сторона, яка відстоюс інтереси обвинувачуваного під час суду. Він просто не радив адвокатові брати на себе його оборону і хотів боронитися сам (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 210).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 550.

Коментарі (0)