в означеннях
Тлумачення, значення слова «оборонець»:

ОБОРО́НЕЦЬ, нця, чол.

1. Той, хто обороняє, захищає кого-, що-небудь від нападу, ворожих дій і т. ін.; захисник. [Настя:] В тій тюрмі сидять наші козаки, наші оборонці, що за Україну, за її дітей, за тебе пішли битись з татарами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 455); Настала ніч. Не шкодували оборонці Арсеналу ні праці, ні крові (Олександр Довженко, I, 1958, 59); Хома, відчувши раптом у собі самому гордість будівника, господаря і оборонця нового ладу, вмів якось одразу відокремити суттєве від несуттєвого (Олесь Гончар, III, 1959, 221);
//  Той, хто не допускає кривди над ким-, чим-небудь, заступається за кого-, що-небудь; заступник, покровитель. — Діти мої! ..Тепер нема в Вас жодного оборонця, нема помагача, самі-самісінькі зостались у світі! (Марко Вовчок, I, 1955, 29); В тіні лавка з сінником, а на цівці образ св. Саватія й Зосими, оборонців бджіл (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 461); Він [Т. Шевченко] був великим оборонцем людини, її гідності й права на вільний розквіт (Літературна Україна, 19.V 1964, 4).

2. юр. Той, хто відстоює інтереси обвинувачуваного під час судового процесу; адвокат. Після закінчення судового слідства, після промов обвинувача і оборонця, обвинуваченому надається останнє слово (Радянський суд.., 1951, 57); Гнат кілька разів поривається сказати, що той пан помиляється, що він не знає, як це було, але його зацитькують... Опісля говорить оборонець Гната (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 76); Суд зробили показовий — для комсомольців. Оборонця дали безплатно (Іван Микитенко, II, 1957, 411).

3. іст. Прибічник оборонства. Політичний розрахуночок зрадників меншовиків і оборонців ясніший ясного: вони хочуть одурити робітників, видати себе за революціонерів.. (Ленін, 34, 1973, 71).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 551.

Коментарі (0)